2 Ведучий: Жовкне, опадає листя. Ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубоаих, липових листочків. Здається, що кожен із них розповідає свою осінню казку, свою коротеньку історію.

3 Ведучий: Опустили берези свої жовті коси. А вітер розчісує їх. Тихо шелестить листя, ніби про щось розмовляє. Прийшла до дерев осінь і принесла їм золотисті стрічки.

1 Ведучий:
В задумі ліс, в німім чеканні
Промайнули гомінливі дні.
Відлетіли солов’ї останні,
Ліс замовкнув і осиротів.

2 Ведучий:
Тільки небо усміхнулось чисте,-
Гралось сонце у рудій траві.
Облетіло пожовтіле листя...
Побіднішав ліс у самоті.

3 Ведучий:
Марить, жде, що знов зазеленіє,
А холодний вітер гілля гне.
Жити менше, як живе надія,-
Ліс осінній цього вчить мене.

Виконується номер художньої самодіяльності

1 Ведучий: Догорає короткий осінній день, схиляє свою жовтогарячу голові на повитий серпанком обрій, ніби вкладається спати.

2 Ведучий: Осінь, увійшовши в свої права, повелася спочатку суворо, все чогось хмурилася, сльозилася, а потім пом’якшала. Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

3 Ведучий: Воно не гріє по літньому, але золотить дерева, вкриваючи кожен листо-чок таким витонченим мереживом, що навряд чи й художник зміг би намалювати їх на папері.

1 Ведучий:
Вже не прийма земля настирливих дощинок,
Все більше у калюжах відблисків небес,
І серед листу жовтого воскрес
Буянням трав пригноблений барвінок.

2 Ведучий:
У хмарах трублять сурми журавлині
Гаї скидають шати золоті.
І пишно грає барвою на самоті
Зелена хвоя юної ялини.

3 Ведучий:
Тендітні руки вогняного змія
Все рідше ніжність віддають землі.
В кирею, зіткану із сивої імли
Вона вгорнулася, зітхає і німіє.

Виконується номер художньої самодіяльності

1 Ведучий: Зрання спросоння встанеш і біжиш швидше подивитися, як прокидається природа після осінньої холодної ночі. В своє дозвілля нам так приємно поблукати стежками осіннього замріяного лісу.

2 Ведучий: І ось ти бредеш навмання лісовими хащами. І верховіття дерев привітно, із вдячністю тобі кивають, а гялля тягне до тебе свої гілочки, ніби хоче привітатися.

3 Ведучий: Де-не-де з дерева злітає тоненьке павутиння і навіть від цього тобі стає приємно і радісно на душі, що ліс ще живе своїм життям.

1 Ведучий: Ось проміння сонця сягають уже коріння дерев, а згодом сонце починає сідати – наступає надвечір’я.

2 Ведучий: Із дерев помаленьку спадає листя, танцюючи в повітрі свій останній осінній танок.

3 Ведучий: І це листя, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений жовтогарячий дощ.

1 Ведучий:
У осені жовті крила –
Туманів згубився пух.
І ранок упав несміло
На роси у широкий луг.

2 Ведучий:
У осені добрі думки,
Мов яблука в садах.
Спадає безсоння шумно
Дощами на замерзлий дах.

3 Ведучий:
А осінь така грайлива,
Як крапля із павутин...
Стоїть чорноока нива,
Схилившися на жовтий тин.

Виконується номер художньої самодіяльності

1 Ведучий:
Осінь припадає до землі.
Слухає свою останню тишу.
На відлітнім літовім крилі
Золотом листи у вічність пише.

Рідна доля ходить по стежках
Пам’ятає кожен слід твій теплий...
Осінь тут, як мамина рука,-
Покладає дім посеред степу.

1 Ведучий: Ось і підійшов до завершення наш сьогоднішній іще один осінній вечір.

2 Ведучий: Ми намагалися на ньому розповісти про чудову осінню пору.

3 Ведучий: Хотіли навчити вас милуватися осінню, донести до ваших сердець її красу.

• Осенний бал
• Праздник осени
• Наша щедра осінь
• Сценарий "Осень золотая пора"