Сценарій свята української мови для учнів молодших класів

Вступне слово вчителя: Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести свято, присвячене українській рідній мові. Бо це свято до душі кожному з нас.

Для кожного народу дорога йому рідна мова, а нам найдорожча – українська мова. Наша мова співуча, мелодійна, багата. "Рідна мова дорога людині, як саме життя" – говорить народна мудрість.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, – що слово до слова – зложиться мова. Послухайте, як сказав Т.Г.Шевченко: "Ну, щоб, здавалося слова ... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!"

Панас Мирний говорив: "Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його слова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ  складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування".

Як гул стоїть, як шум віків,
Як подих, – рідна мова.
Вишневих, ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова, неволі стон,
Волі спів, життя духовного основа.

Той хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній – материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Наш народ багатий на народні ігри зі співаночками, на вірші, загадки, скоромовки, смішинки, на танці та пісні.

Ведучий: Хлопці, а згадайте-но дівчатками загадки.

1. У нашої бабусі сидить звір у кожусі.
     Біля пічки гріється, без водички миється.
      (Котик)

2. На городі в нас росте сонце ясне, золоте.
     Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.
      (Соняшник)

3. Летів птах через дах, сів на воротях
     у червоних чоботях
      (Лелека)

4. У лісі родилася, в майстерні робилася,
     а в руках плаче
      (Скрипка)

Так, недаремно в народі кажуть: "Скрипка плаче, голос має"

Ведуча: Дівчатка, а тепер давайте ми загадаємо хлопчикам загадки:

1. Із неба диво золоте і світить нам і гріє,
     Ніщо без нього не росте і всяк йому радіє.
     Радієш ти, радію я. Радіють луки, поле, гай
     Радіє з краю в край земля, а що за диво? Відгадай!
      (Сонце)

2. По дорозі цуцик біг. Скільки цуцик має ніг?
     Почали усі лічити – 10 вийшло у Микити.
     Так чи не так?
      (Не так)

3. Зелений кіт виліг на пліт, сидів, сидів аж порудів.
     Хвіст унизу – миші грузить, зліз би – та де!
     А як упаде?
     Здригнеться світ: "Що то за кіт?"
      (Гарбуз)

4. Маленький хлопчик виліз на стовпчик,
    Одежі не носить, їсти не просить.
    Личенько рябе, що воно таке?
      (Наперсток)

Учитель: Діти, ваші мами, бабусі користуються наперстком, коли вишивають. Немає в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: "Хліб як символ гостинності нашого роду".

Із гуртку дітей виходять на середину залу діти, підносять на вишиваному рушнику хліб і ставлять його на стіл перед гостями

Разом: Сійся, родися, жито, пшениця і всяка пашниця. Щоб був хліб на столі і щоб цвіли, як квіти, гарні українські діти!

Ведучий: Ви напевно знаєте багато українських пісень? Адже пісня – душа народу.

"Тече вода з-під явора"
"Зацвіла в долині червона калина" і т.д.

Ведуча: Ви мабуть і прислів’я гарні знаєте?

• 1. Хто літом спеки боїться, той зимою немає чим грітися.
• 2.Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очі жмурить.
• 3. Не родися багатий та вродливий, а родися при роді та щасливий.
• 4. Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
• 5. Пішла Настя в поле жати, та й забула серп узяти
  Серп узяла - хліб забула, так то Настя й дома була.

Ведучий: А які скоромовки ви вмієте швидко промовляти?

• 
  1. За горою, біля броду обгороджений город,
  Барабанять по городу бараболя і горох.
• 2. На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі.
  Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
• 3. Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже.
  Хай малий теля прив’яже.
• 4. От Кіндрат, так Кіндрат, зуб зломав об мармелад.
• 5. Євген горіхи роздає: Оце-моє, оце твоє.
  А це чиє? Це теє моє. Ти ж бач – горіхів не стає.
  А в вас такий Євгенко є, що так горіхи роздає?

Ведучий: Молодці. Давайте заспіваємо веселу жартівливу пісню.

Діти виконують пісню "Ой ходила дівчина бережком", "Савка та Гришка" тощо

Ведучий: Діти, любіть свій рідний край де народилися й живете. Любіть українську мову.

Діти виконують дитячу українську пісню (за вибором)

Ведучий:
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніше?
Що нам ближче і миліше,
І дорожче в час недолі?

Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива,
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.

Ведуча: 
Як розлучимось з тобою,
Як забудемо голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритиме чужою?
Хто в майбутнім хоче жити,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова!"

Ведучий: 
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Ведуча: Як ту мову нам забути, котрою учила нас всіх ненька говорити, ненька наша мила?!

Учитель: 
Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все – тополі, квіти
Сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,
що голівки ваші гріє,
схожа наша рідна мова!
Цілий світ вона відкриє.
Бережіть її, малята, бо вона –
віконце миле, що колись до нього
мати піднесла вас, посадила...

Ведучий: 
А Вкраїни ж мова  – мов те сонце
дзвінкотюче, мов те золото блискуче,
вся і давність і обнова – українська мова.

Розцвітай же, слово, і в родині,
і у школі, й на заводі, і у полі
пречудово-пречудово –
розцвітай же, слово!

Ведуча:
Хай і знов калина червоніє,
достигає, всьому світу заявляє:
"Я – красна Україна – на горі калина".
Пісня: "Зацвіла в долині червона калина".

Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, як трави, як води ...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть України у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками
любіть Україну всім серцем своїм
і всіма своїми ділами.

Учися, мій хлопче, відмінником будь,
Люби і поля, і діброви!
І де б ти не був, де  б не жив,
Не забудь своєї вкраїнської мови.

Босоніж стежка побіжить левадою, в городи
Як любо тут, як славно жити серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна
Вітчизни хочу я своїй зрости достойним сином.

Є в світі зваби? Немає, цікава стежка кожна ...
Але до рідної землі збайдужітись не можна
Люби, шануй, піднось до зір її пісні
і мову, нема солодшої, повір, за неї пречудову
ЇЇ незміряно багату,
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий
Люблю, люблю українську мову.

Буду я навчатись мови,
золотої у трави-веснянки,
у гори крутої, в потічка веселого,
що постане річкою. В пагінця
зеленого, що зросте смерічкою.

Мовна гри "Хто швидше"

Для гри потрібно кілька наборів карток, на яких записано 5 слів з наголошеним першим складом, 5 слів з наголошеним другим і 5 слів – з третім. Кожен гравець одержує 15 таких карток і 3 картки – вказівки з написами: 

• Слова з наголошеним першим складом.
• Слова з наголошеним другим складом.
• Слова з наголошеним третім складом.

Виграє той, хто першим розкладе свої картки (до гри вони змішані) у 3 колонки (відповідно до карток-вказівок).

Набори карток для гри

• армія   адже   аргумент
• батьківський  айва    астроном
• бешкет   аптека   соломинка
• статуя   байдуже   чотирнадцять
• простий   виходячи  магазин
• столяр   горілиць  документ
• циган   громадський  двоскладовий
• олень   гуляш   інструмент
• тенор   гуртожиток  кілометр
• дрова    дочка   множина
• вершник   жаданий   апельсинчик
• відгомін  жадоба   безпредметний
• вірші   жалити   безпринципний
• вчення   живопис   бюлетень
• Гамлет   завдання  багатир

Рідна мова

Вона – як сонце у блакиті!
І де б не був, і де б не жив,
Як найдорожчий скарб у світі
Ти рідну мову бережи.

Бо рідна мова – то криниця,
Де хлюпає жива вода.
Хай кожен нею освятиться,
Щоб оминала нас біда

У ріднім слові Бог витає
І стереже нас од хули.
Вустами неньки промовляє,
Щоб ми щасливими були.

• Сценарій осінній бал
• Весела масляна(укр.)
• День пам'яті та надії (Свято Перемоги)